- вовкуватий
- —————————————————————————————вовкува́тийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вовкуватий — а, е. Похмурий, понурий. || Відлюдкуватий … Український тлумачний словник
вовкуватість — тості, ж. Абстр. ім. до вовкуватий … Український тлумачний словник
вовкувато — Присл. до вовкуватий … Український тлумачний словник
вовчкуватий — а, е. Те саме, що вовкуватий … Український тлумачний словник
відлюд(ь)куватий — (який тримається, мешкає осторонь від людей, самітно), відлюдний, нелюдимий, вовкуватий, дикий … Словник синонімів української мови
відлюд(ь)куватий — (який тримається, мешкає осторонь від людей, самітно), відлюдний, нелюдимий, вовкуватий, дикий … Словник синонімів української мови
похмурий — 1) (про погоду, пору року, частину доби, небо із хмарами, дощем, мрякою; про предмети оповитий темрявою, імлою), хмурий, хмарний, хмурний, спохмурнілий, похмурнілий, нахмурений, насуплений, понурий; хмуристий (трохи хмурий); безрадісний,… … Словник синонімів української мови
соромливий — (здатний відчувати незручність, бентежитися, ніяковіти), сором язливий, сором язний, дикий, конфузливий, вовкуватий … Словник синонімів української мови